Укриття в житловому комплексі чи новобудові давно стало одним із питань, які покупці ставлять забудовнику ще до підписання договору. Але за словом «укриття» може ховатися що завгодно — від обладнаної захисної споруди до звичайного підвалу. Одна з деталей, за якою легко відрізнити одне від іншого, — система вентиляції, а в ній герметичні клапани для вентиляції укриттів. Розповідаємо, навіщо вони потрібні і на що звернути увагу.
У звичайній будівлі вентиляцію можна просто вимкнути. В укритті цього недостатньо: під час хімічної загрози чи пожежі поруч система має повністю відокремити приміщення від зовнішнього повітря або пропускати його лише через фільтри. Звичайні вентиляційні заслінки таку щільність не забезпечують — потрібні клапани з ущільненням, які в закритому положенні не пропускають повітря зовсім.
Герметичний клапан встановлюють у повітропровід. Його тарілка з ущільненням щільно перекриває переріз. Комбінуючи положення кількох клапанів, систему перемикають між трьома режимами:
Клапани розміщують на вході та виході повітропроводів, на обвідних лініях фільтрів-поглиначів і всюди, де потрібно повністю перекрити потік. Поруч зазвичай встановлюють люк-вставку — він дає доступ до тарілки клапана для огляду й очищення.
Для укриттів у житлових будинках, де немає постійного персоналу, ручний привід надійніший: він працює без електроживлення. Електропривід доречний там, де систему перемикають з диспетчерської, але навіть тоді варто передбачити ручне керування як резерв.
Під час планових оглядів перевіряють, що клапан повністю закривається, ущільнення не пересохло і не потріскалось, а положення «відкрито/закрито» чітко позначене. Саме ці дрібниці вирішують, чи спрацює система в потрібний момент, тому для ОСББ і керуючих компаній варто включити огляд клапанів до щорічного плану обслуговування будинку.